(Автор-@levko13)

Луч души моей, осенний листопад.
Глаза твои - словно тьма, из них течёт река.

А из уст твоих льётся водопад.
Настолько он силён, что сердце мне снесёт.

Плод древа произрастает, когда касаюсь твоих рук;
А когда в глаза твои гляжу - весь мир к ногам твоим приходит.

И те самые словацкие ветра принесли меня сюда;
И здесь ощутил я любовь, что финскими ветрами сердце мне обожгла.

Пред тобою отверзаются небеса, а на них красивые звёзды.
В этом нет сомнения, любимая моя - ведь эти стихи только для тебя.

.............
Промінь душі моєї, осінній листопад.
Очі твої — немов темрява, з них тече ріка.

А з вуст твоїх ллється водоспад.
Він такий сильний, що серце мені зносить.

Плід дерева проростає, коли торкаюсь рук твоїх я;
А коли в очі твої дивлюся — весь світ до ніг твоїх падає.

І ті самі словацькі вітри принесли мене сюди;
І тут я відчув любов, що фінськими вітрами серце мені обпекла.

Перед тобою відкриваються небеса, а на них красиві зорі.
В цьому немає сумніву, кохана моя — адже ці вірші тілько для теб'я.
......

Lúč mojej duše, jesenný lístopád.
Tvoje oči sú ako tma, z nich tečie rieka.

A z tvojich úst prúdi vodopád,
taký silný, že mi berie srdce.

Plod stromu rastie, keď dotýkam sa tvojich rúk;
a keď sa pozerám do tvojich očí,
celý svet padá k tvojim nohám.

Tie isté slovenské vetry ma sem priviali;
a tu som pocítil lásku,
ktorá mi srdce spálila fínskymi vetrami.

Pred tebou sa otvárajú nebesá a na nich krásne hviezdy.
O tom niet pochýb, moja milovaná –
veď tieto verše sú len pre teba.