Твої очі, дивним чином схожі на ті, що я колись кохала. Ті, які зводили мене з розуму, пронизуючи прямо до серця і залишаючи у ньому незгасимий слід. Ні, їх я не сплутаю ні з чим, адже вони залишалися зі мною навіть уві сні. Лише в них я бачила це неповторне сяйво, ту мрію без краю. Очі, сповнені душі, на яку я так довго чекала.

У них ховалася магія, яку неможливо описати словами. Вони промовляли без жодного звуку, торкаючись найпотаємніших куточків моєї душі. Їхній погляд ніби відкривав новий світ, де кожен момент сповнений сенсу. Я пам'ятаю, як вони дивилися на мене, сповнені ніжності, сили і таємниці. Ці очі не просто дивилися – вони бачили. Ба більше, вони знали, хто я є насправді, і приймали мене такою, як я є.

Я б віддала все, щоб знову втонути у цьому погляді, відчути той зв'язок, який словами не передати. Це було більше, ніж кохання – це була вічність, схована в одному погляді.