Автор

Еда збиралася. Серкан готував документи.

-Кохана, ти в офіс? Чудово!

-Ем.. Ні, Серкан. Я ще не дуже оговталась. Я не можу працювати.

-Я розумію тебе, Еда. Але... в нас без тебе просто завал! Навіть я без тебе не можу впоратись... -Еда підійшла до нього і присіла на стіл.

-Любий... ну ти ж директор такої великої компанії. Ти без мене не впораєшся? Я в тебе вірю! -Вона встала і продовжила себе збирати.

-Ти ж ніколи не любила цей колір одягу. Казала, що рожевий для дівчаток.

-Так я і є дівчинки. -посміхнулася Еда. -Тобі не подобається?

-Ні, ні... ти дуже гарна!

-Ось і все!

-А тоді куди ти збираєшся?

-До мами. Все, я поїхала! -вона поцілувала його в щічку і вийшла. Серкан задумався.

***

-Мамо, я приїхала!! Ти де?? Мамо? -вона зайшла на кухню і завмерла. Перед нею сидів Феріт. Вона продовжила.

-Я вирішила зайти. Вчора ми не попрощалися після весілля. -вона оглянула всіх. 

-Еда, а в нас гості. Впізнаєш? -сказала Мело.

-Впізнаю. Феріт?

-Так. Феріт. 

-Мм.. а де ж ви так довго були?? М?! Клялися сестрі в коханні, а тепер, що?? Кохання закінчилося?? Так??!!

-Еда, заспокойся! -промовила Айфер. 

-Ні, вона права. Я поїхав і навіть не подумав, що з нею могло щось трапитися.

-ММ... ну так! Нічого! А коли ж це ви поїхали?!

-Я поїхав в той день, коли ви із сестрою сіли в літак. Я навіть подумати не міг.... а поїхав я по роботі. Мені запропонували вигідну роботу.

-Угу... ну так! Робота. Вона важливіше. І що? Як робота? -вона присіла. Айфер налила їй чаю. 

-Чудово. Заробив багато грошей. Викупив свою орендовану квартиру. І тепер живу, шукаю краще роботу.

-М.. молодець! Далеко пішов! 

-Еда, досить, прошу. Ти чому прийшла? Не на роботі?

-А мені погано, мамо! Я після аварії!! Я не здатна працювати!! Чи ти хочеш, щоб я здохла там на тій роботі?!! -тишина покрила кімнату. Еда приходила в себе, а інші були в шоці. 

-Ем... а до речі, ми говорили про Селін. -промовила Мело. -Так ось дзвонив лікар, сказав, що їй стає краще.

-Що??!! -крикнула Еда. -Їй краще? На скільки краще?!?! -захвилювалася Еда. 

-Доню, не на багато. Лікарі кажуть, що це ліки. Але сама вона... дуже слабка. -на очах Айфер знову з'явилися сльози.

-Мамо, ми потрапили в аварію!! Як ти не можеш зрозуміти?!! Ми впали з величезної висоти!! Я жива і здорова!!! Он сиджу перед тобою!! Тобі мало!?? Ти знаєш скільки людей померло в тій аварії??!! Еда... -вона трішки зупинилася. -Еда твоя вижила! Селін теж жива! Але кщо з нею, щось станеться... це нормально! Це справедливо навіть! Бо за життя однієї людини, ти повинна віддати іншу!

-Та, що ти таке кажеш?!! Еда!

-Так, я Еда!! І не хочу більш чути цю маячню!! Ясно??!! Ненавиджу! -вона зіскочила і пішла до своєї кімнати. Феріт встав.

-Дозвольте, я з нею поговорю.

-Угу.. -мело почала заспокоювати Айфер. Феріт направився до Еди. Він зайшов в кімнату. Побачив Еду, яка сиділа біля дзеркала і дивилася на себе.

-Еда, все добре?

-А, що все погано?

-Не даремно кажуть.... сестри дуже схожі. Ти була зараз... мов Селін. Я та знаю про, що говорю... -Еда зіскочила і захотіла вдарити його, та він вчасно схватив її руку.

-Ти нічого не знаєш!!! Яка я тобі Селін!!! Не порівнюй нас!! Я ненавиджу її!! Ненавиджу!! -вона вирвала свою руку і трішки заплакала. Феріт стояв в шоці. 

-Еда, ти так засмутилася?

-Ні. Зі мною все добре. Йди геть звідси! Йди! Геть!! Геть!! -він вийшов і задумався. 

-Пані Айфер, я піду!

-Гаразд, до побачення!

-Всього доброго! -він вийшов. Поїхав до себе і вирішив зробити собі чай. А з голови не виходила поведінка Еди. Вона прийшла, нахабно почала себе поводити... в рожевому, про маму та сестру тієї ж думки, що і Селін. А голос?..
Він почав згадувати:

*-Селін...моя Селін... яка ж ніжна твоя спинка. -Феріт обіймав ззаду Селін на вулиці біля машини. -Моя дівчина не повинна носити такі відкриті сукні!

-Я акторка, я не можу носити інші. 

-Ну тоді тільки поруч зі мною! -Селін засміялася. Феріт помітив родинку. Поцілував її і вони поїхали. *

-Є тільки один спосіб, як дізнатися. Але якщо.. у Еди також родинка там... та і як я дізнаюся?? Безглуздя... як може Еда бути Селін? Просто схожі.. хоча... знаючи Селін і її останні мрії... ні, ні... Селін не така... НІ!

***

Еда забігла до туалету вдома.

-Цей бовдур все псує!!! Він впізнав мене? "Схожа на Селін"... ні, не схожа! Не схожа!!  Не схожа!! Так... опануй себе, Селін! Цей бовдур не знає, що каже. Ти Еда! Еда Йилдиз! Кхм... треба позбутися тебе, ти заважатимеш мені. А ось як? Я вб'ю тебе! Я вб'ю тебе, Феріт! Сказала, хочу життя сестри, я це отримала. Твоє вбивство це ще легше!! Я зможу!!