Еда

Я прибігла додому. Ще раз глянула на свій палець... так, це не глюки. Я виходжу заміж за Серкана! Я його наречена!! Невже?!! Не могла прийти в себе. Та мені допомогла мама.

-Еда, ти чого там стоїш? Проходь! -я зняла обув і пройшла до вітальні. Мело сиділа за телевізором, а мама прибирала зі столу. Я вирішила їй допомогти.

-Дякую, доню.- посміхнулася мама. 

-Дада, де ти так довго була?

-З Серканом. 

-Ого. І що наш зяток там?

-Мело, ну який зять? Ну, що ти?!.. -мамі не подобалося, як і мені, що вона його так називає. Але це було до цього вечора.

-Насправді, ні, мамо. Мело права. -я посміхнулася, коли всі погляди впали на мене. З кімнати вийшла Селін. Я протягнула руку вздовж себе. Мело підбігла і відкрила рота. Мама схватила мою руку.

-Зять зробив тобі пропозицію?! -здивувалася Мело.

-Так! -крикнула я. Мама мене обійняла.

-Вітаю доню! Ти будеш гарною нареченою.

-Ну звісно...-пробурмотіла Селін і направилася до ванної. Мело розглядала мою обручку.

-А, що це за квітка? Міг кращу подарувати...

-Це маленькі діаманти. -тихо сказала я.

-Нічого собі! Та... ого! Я так рада за тебе!! -вона обійняла мене.

-Еда, сонечко, треба ж з батьками нареченого познайомитися.

-Все встигнемо. До весілля ще цілий місяць.

-Як місяць? А коли ж ми все встигнемо?

-Встигнемо! -я була на сьомому небі. Вийшла Селін. підійшла до мене і схватила мою руку.

-Що за сад? Він смаку немає?

-Це ти не маєш! А це діаманти! -Мело раділа зі мною.

-І що?! -підняла голос Селін. -Що за квіти? Мабуть найдешевше...

-Припини, Селін! Порадій за сестру!

-Я радію! Аж на сьомому небі! -вона крикнула і пішла в кімнату. Я перекусила і також пішла спати. Цей місяць буде тяжким.

За цей тиждень мама познайомилися з батьками Серкана. Вони почали поважати мене. Думаю, вони мене скоро приймуть. І ще до нас прийшов Феріт, розповів, що зробив пропозицію Селін і вона погодилася. Мама зраділа, а ось Селін сказала, що не вийде за нього. Вийшов маленький скандал... 

Минуло три тижні

Я вибігла з воріт і накинулася на Серкана. Потім поцілувала його і потім встала.

-Так засумувала?

-А як ти гадав? 

-Ну нічого вже післязавтра станеш моєю дружиною! -наші носи потерлися.

-Так, але... я маю тобі дещо сказати.

-Кажи.

-Подзвонили з Іспанії. Запропонували вигидний контракт.

-І що?

-Треба їхати.

-Коли???

-Сьогодні. Ну краще всього поїхати сьогодні. Я вирішу всі питання. І виходить завтра ввечері повернуся.

-Ти вже все продумала...

-Ну Серкан ...будь ласка...

-Не знаю...

-Будь ласка. -я зробила щенячі очі.

-Гаразд. Але я дуже сподіваюся, що ти встигнеш!

-Встигну! Навіть, якщо той контракт прогорить, приїду!

-Добре. Тоді збирай речі, я тебе відвезу до аеропорту.

-Супер! Тоді проходь!

-Давай. -він поставив машину на сигналізацію і ми зайшли. Серкана я залишила на кухні, а сама побігла до кімнати. Селін сиділа за ноутом. Я почала збирати речі.

-А ти це куди? Вже до Серканчика свого?

-Ні, в Іспанію!

-Ого... викрадання нареченої? Не далеко?

-Та ні. По роботі!

-А як же весілля?

-Я встигну приїхати.

-Ну ок. Не моя справа! -раптом їй зателефонували. Вона відповіла.

-Ало... так, я.... так, подавала.... і?.... що?....Ви..ви... ви правду кажете? Я? Мене прийняли?!!!... так, так... коли?!...все, немає проблем!! Я їду вже!! До побачення! -по її розмові я зрозуміла тільки, що вона рада тій пропозиції. -Ура!!! -закричала Селін. -Так, я змогла!!! Добилася!! Є!!! -вона обійняла мене. Я похлопала по її спині. -Еда, мене взяли!!

-Куди взяли? Що сталося?

-Довго пояснювати! Ти куди летиш?

-В Іспанію.

-Уявляєш? Ні! Я також! Зачекаєш мене?! Я швидко!! -вона почала збирати речі.

-Ти можеш нормально пояснити?

-Мене взяли на головну роль в серіалі! В Іспанському серіалі!! Треба негайно туди їхати!!

-Ого! Я вітаю тебе!! -я зраділа.

-Дякую. Так, треба це взяти! 

-Тоді ми полетимо разом!

-Ага! -вона збирала речі. Я продовжила збирати свої речі і ми разом вийшли. Вона ще позичала у мами грошей, на перший час і ми поїхали. Я сіла біля Серкана, а Селін ззаду. Ми почали їхати.

-Ви уявляєте? Мене на головну роль в Іспанії! А я так і знала! Знала, що тут мені нічого не світить!!

-Я дуже рад за тебе, правда. Ти молодець!

-А ти сумнівалася?

-Ні. 

-Селін, а як ти там сама будеш?

-А що мені? Я завжди сама! Гроші на перший час є. А там такі гонорари!

-А Феріту ти сказала, що відлітаєш?

-А хто він мені, щоб я йому це казала? 

-Наречений...

-Хто? Де офіційне підтвердження?!! Ви заяву не подавали!

-Ну не кричи. Гаразд. 

-Угу... Серканчик, ще довго?

-Ні, вже під'їжджаємо. -вона назвала його "серканчиком"???Я глянула на Серкана, він також сидів в шоці. Ну ок...

Ми під'їхали Селін побігли за квитками, а я поцілувала на прощання Серкана.

-Обіцяй дзвонити!

-Обіцяю! -я посміхнулася. Він ще раз поцілував мене, і я відпустила його руку... пішла з валізою до Селін. Ми почекали наш рейс і сіли. Місця були поруч. Селін сіла на третє місце, я по середині. Біля вікна сидів якійсь хлопець. Селін не могла повірити своєму щастю. А мені якось стало моторошно. Давно вже не літала. Ми злетіли. Селін читала сценарій, який їй відправили по пошті, а я старалася заснути. Якось так швидко я погрузилася в сон. І все,  і більше нічого не пам'ятаю.

***

Я прокинулася. Переді мною стояла медсестра. Вона злякалася, коли побачила мене з відкритими очима і  побігла до лікаря.