-Я тебе слухаю. -ніжно промовила Еда.

-Еда Йилдиз, я запрошую вас, завтра на бал.

-Який бал? 

-Справжній. Але без суконь і гостей.

-Тобто? Скажи нормально.

-Завтра ти повинна о сьомій вечора бути в парку біля алеї, головної. Будеш?

-Так. А, що одягати?

-Що хочеш. Тільки без пишних суконь, хоча якщо ти захочеш...

-Я зрозуміла. -Еда щиро посміхнулася.

-Ось і добре. А зараз я відвезу тебе додому. 

Біля воріт дому вони зустріли Селін.
-Мм, привіт, сестричко! -з сарказмом промовила вона.
-Привіт. Ви ж знайомі. Це Серкан. Це Селін. Сестра.

-Так, я знаю, але ми ніколи чомусь не бачились.

-Так вийшло. Але я рада нашому справжньому знайомству. -вона протягнула руку, він поцілував її. Селін посміхнулася.

-А ти до нас не зайдеш?

-Ні, мені час. Та і пізно вже.

-Розумію, справи, справи. Тоді ходімо, сестро!

-Так, ти йди. -вона припинила посміхатися і зайшла. Еда чмокнула Серкана в губи і забігла додому. На дворі її перехопила Селін.

-Ну, що? 

-Нічого. 

-Ти не розумієш моїх натяків?

-Ні.

-Ця! Він пропозицію тобі зробив?

-Ні. З чого ти взяла.

-А чому ти тоді так сяєш?

-Просто... він познайомив мене з своїми рідними.

-І що?

-Нічого. Все пройшло більш-менш. Все розповім за столом.

-Зачекай. Ну мені ж цікаво. А у вас.. це було.

-Що "Це"

-Ця, яка ж ти тупа! Ну секс був?!

-А, ні... звичайно, ні.

-А, ну так. Ви ж просто спали разом, в обіймах.

-Я не збираюся з тобою це обговорювати.

-Тоді було?

-Та коротше! -вона забігла в дім.

-Ну Еда... зараза! -вона за нею вскочила. -Еда! Курва! Стій!

-Не скажу!

-Дівчата, що за гвалт?

-Нічого. Просто говоримо.

-Чому ти ображаєш сестру?

-Та хто твою Еду ображає.. я в жарт кажу. -і закрила перед її носом двері. В Кімнаті вони переодягнулися. За столом Еда розповіла, як її прийняли Болати. Мело сміялася, Айфер хвилювалася. А Селін весь час скидала дзвінки Феріта.
На наступний вечір Селін дізналася про зустріч в парку. Еда не схотіла брати її, тому Селін стежила за нею. Еда прийшла на те місце. Воно було прикрашене різними квітами, висіли тканини білого кольору, грала ніжна музика. Раптом з'явився Серкан, він був в білому костюмі, і почав повільно підходити до неї. Як підійшов ніжно її поцілував. Потім став на коліна. І почав говорити.
-Еда Йилдиз, ви найчарівніша зірка на цій землі. -Селін все чула, її серце боліло із заздрощів. - Я обіцяю, берегти вас як єдину зірку яка залишилася, на цій землі, чи готові ви стати моєю дружиною? -Селін розлютилася, від шоку, відкрила рот. А Еда ніжно посміхнулася, вона далеко не очікувала, що він зробить їй пропозицію. Вона настільки сильно його кохала, що не стала мовчати і промовила.

-Так! Я згодна. -він посміхнувся, дістав каблучку і одягнув її. Еда стрімко його поцілувала. Селін рознервувалася і побігла додому. На порозі дома її зустрів Феріт.

-Селін!

-Тобі чого ще?!

-Що з тобою? Що сталося?

-Сестра народилася! А більше нічого... тобі чого?!

-Ти не відповідаєш на дзвінки, я хвилююся.

-Не треба. Я піду. -Селін зайшла, в її думках не містилося, як її сестра може стати друдиною такого чоловіка. Вона зайшла. Від вигляду доньки Айфер злякалася. 

-Доню, що сталося?

-Нічого... я спати... -вона побігла до кімнати і почала стрімко плакати.