реакція на те, що ти супер жінка (ахахаха)

rude/spicy

***

Ти стояла біля руїн токійської школи, дивлячись як малий школяр, на ім'я Ітадорі Юджі з'їдає палець Сукуни. Поруч з тобою вчитель Годжо і Мегумі. 

- В нього нуль шансів, - всміхається Годжо до тебе. - Як гадаєш, т/і?

- Мені особисто все одно, Сатору, - ти відвела погляд, - я б обрала далі продовжувати їсти суп, але ти викликав мене сюди.

Поки ти та білявий розмовляли між собою, Мегумі спостерігав за перетворенням Юджі на носія Сукуни.

- ЕЙ!

Ти і Годжо розвернулися до Фушігури, а той злякано дивився вперед.

Ти мляво поцілила очима на оголене тіло, покрите татуюваннями. Сягнула поглядом по обличчю, розмальованому чорними чорнилами. І єдине, що в тебе викликало буквально піти проблюватися - ще одна пара очей. Ти скривила губи, а чоловік навпроти тебе засміявся.

- Дівчинко, ніколи не бачила другої пари очей? - грубий голос залунав між вухами заклинателів. - У школі не навчили чи той нахаба не показував всіх шести очей?

- Мені двадцять сім, дурню!

Тепер ти роздратована, а Сукуна сміявся.

- Не довго тобі ще сміятися, - ти пихнула і кинулася на чоловіка.

Ти володіла технікою бугі вугі, такою самою як Аой Тодо. Швидкість та сила були твоїми коризями. Сплесками ти переміщалася і плутала Сукуну, але тобі не вдавалося завдати йому удару. Чи то він зрозумів твою техніку, чи то вправно відхилявся, та ти вже в ту секунду прилетіла до ніг Годжо і Мегумі.

- Дівчинко..., - зупинився Ремен, - ой, вибач... ЖІНКО! 

- Залиши це при тому, чоловіче, - ти не хотіла відставати від свого супротивника, хоча розуміла, що він набагато сильніше.

Ти заклинателька напівпершого рангу і тобі зовсім трохи до першого. Головне викластися на повну перед Годжо, щоб саме він зарекомендував тебе як вправного заклинателя і ти змогла також викладати у магічній школі.

Знову зробивши сплеск, ти опинилася за спиною Сукуни, завдавши удар йому у згін колін. Він впав на коліна, але не хотів підводитися. Він підвів погляд на тебе та всміхнувся.

- Ти спритна, але не настільки розумна як я.

Цей хвалько тебе дратував. Але ти дивилася йому в очі та бачила в них чіткий відблиск зірок неба. Чомусь тобі не хотіла відводити погляд від його обличчя. Це був зовсім не той школяр. Перед тобою на колінах стояв чоловік, хоча і в тілі Ітадорі, але ти відчувала зовсім іншу енергетику. Наче зовсім забула, що ти знаходишся на планеті Земля; що позаду стоять Годжо і Мегумі, які вигнули брови і взагалі не розуміли, що відбувається між тобою і Сукуною. Але ти зрозуміла, що це не школяр, і це твій ворог... Це прокляття, яке потрібно знищити.

"Він продовжує дивитися цим поглядом...".

Ти піднесла кулак вгору, відчуваючи як твоя проклята енергія збирається в ньому. Тобі потрібна вся сила, аби вирубити це прокляття. Ти дивилася на посмішку Сукуни, яка стала ще ширше, і ти завдала удар...

Але вже по Ітадорі Юджі. 

"Ось що він мав на увазі, сучий син!"

В останню секунду він віддав тіло Юджі, і ти вдарила школяра.

- Ти вдарила школярика, т/і..., - Годжо поклав свою руку тобі на плече, але ти скинула її.

- Я ЗНАЮ, САТОРУ!

Десь у своєму проклятому світі Сукуна насолоджувався своїм планом. Хоча в нього вже з'явився новий.

Ти.

І він все зробить, аби ти якомога довше залишалася живою.