Я БАЧУ ОСІНЬ В РІЗНИХ КОЛЬОРАХ,
ВОНА РУЙНУЄ ВСІ ПРИКМЕТИ.
БУВАЄ НІЖНА, МОВ ВЕСНА,
ЗАКОХАНІ У НЕЇ ВСІ ПОЕТИ.

ВОНА ДАРУЄ ПРОМЕНІ ТЕПЛА,
ЯКІ ТАК СКОРО НАС ПОКИНУТЬ.
ПОПЕРЕДУ ДОЩІ І ХОЛОДА,
ДЕРЕВА В ДОВГИЙ СОН ПОРИНУТЬ.

О, ОСІНЬ! ЗАВЖДИ СХОЖІ ВИ,
НА ПИШНУ Й ПРЕКРАСНУ ДАМУ.
І КОЖЕН МОЖЕ В ВАС ЗНАЙТИ,
ЯК НОТИ ЛІТА — ТАК ЗИМИ ПРИМАРУ.