Я до тебе прихилюсь тихенько,
Відпочину на плечах широких.
І знов я немов маленька,
Я завжди любила високих.

Ти мовчи, просто спи поруч,
Ти втомився, я знаю точно.
А каблучка, та що праворуч
Зв'язала нас остаточно.

Тобі важко – я знаю, рідненький,
Ти тримайся і спи біля мене.
Ти не знатимеш, що й мені важко.
Я багато взяла на себе.

І достатньо лише ритму,
Твого теплого серця.
Я заради тебе житиму.
Доки кров по судинах ллється.

Не важливо вже дуже багато.
Не хочу речей і свята.
Рік – це вже занадто.
А вічність – рíдная хата.